 Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Песчанский А$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 12
Представлено документи з 1 до 12
|
| 1. |
Песчанский А. И.
Модель последовательно – параллельной технологической системы с учётом частичного календарного технического обслуживания [Електронний ресурс] / А. И. Песчанский, Р. А. Приходько // Автоматика. Автоматизація. Електротехнічні комплекси та системи. - 2005. - № 1. - С. 75-79. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/aaeks_2005_1_16
| | 2. |
Песчанский А. И.
Оптимальное техническое обслуживание двухкомпонентной параллельной системы с учетом наработки каждого элемента [Електронний ресурс] / А. И. Песчанский // Автоматика. Автоматизація. Електротехнічні комплекси та системи. - 2006. - № 2. - С. 105-112. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/aaeks_2006_2_17
| | 3. |
Песчанский А. И.
Полумарковская модель однолинейной системы обслуживания с потерями и техническим обслуживанием ненадежного канала [Електронний ресурс] / А. И. Песчанский, А. И. Коваленко // Кибернетика и системный анализ. - 2015. - Т. 51, № 4. - С. 151-162. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KSA_2015_51_4_16
Построена полумарковская модель однолинейной системы обслуживания GI/G/1/0 с учетом технического обслуживания ненадежного обслуживающего прибора. Найдены стационарные надежностные и экономические характеристики системы и выполнена двухкритериальная оптимизация периодичности проведения технического обслуживания.
| | 4. |
Песчанский А. В.
Исследование структурного фазового перехода в монокристалле KDy(WO4)2 методом рамановского рассеяния света [Електронний ресурс] / А. В. Песчанский // Физика низких температур. - 2013. - Т. 39, № 11. - С. 1248-1260. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PhNT_2013_39_11_12
Исследован спектр рамановского рассеяния света в монокристалле KDy(WO4)2 в области частот 3 - 950 см<^>-1 при температурах 2, 5, 25, 80 и 300 К. Обнаружены все 36 предсказываемых теоретико-групповым анализом колебательных возбуждений для высокотемпературной фазы и определена их симметрия. Температурное поведение спектров рассеяния свидетельствует о сохранении моноклинной симметрии кристалла при фазовом переходе. Обнаружены низкоэнергетические электронные переходы между уровнями основного мультиплета <^>6H15/2 иона Dy<^>3+, расщепленного в кристаллическом поле с симметрией <$EC sub 2>. В области первого возбужденного крамерсовского дублета иона Dy<^>3+ в кристалле KDy(WO4)2 в спектре рассеяния наблюдаются две линии (11,0 и 13,6 см<^>-1 (25 К)) выше температуры фазового перехода (6,38 К), а при низких температурах - четыре линии (9,0; 16,2; 16,6 и 18,6 см<^>-1 (2 К)). Это указывает на присутствие в низкотемпературной фазе четырех неэквивалентных ионов диспрозия. Обнаружение трех дополнительных фононных линий в низкотемпературной фазе при 2 К (41,5; 76,7; 182,3 см<^>-1) также подтверждает удвоение примитивной ячейки при фазовом переходе. Значительная трансформация спектра рассеяния в области первого возбужденного крамерсовcкого дублета иона Dy<^>3+ в кристалле KDy(WO4)2 во внешнем магнитном поле вдоль оси a моноклинной ячейки указывает на присутствие индуцированного магнитным полем фазового перехода.Исследован спектр рамановского рассеяния света в монокристалле KDy(MoO4)2 в области частот 3 - 1000 см<^>-1 и диапазоне температур от 2 до 300 К, включающем температуру структурного фазового перехода типа кооперативного эффекта Яна - Теллера (TC ~ 14,5 К). При переходе в низкотемпературную фазу (НТФ) обнаружено появление ряда дополнительных фононных линий, соответствующих модам Ag, B1g, B2g, B3g, что указывает на удвоение примитивной ячейки при фазовом переходе. На основании анализа симметрии фононных мод сделан вывод, что симметрия НТФ предпочтительно моноклинная с сохранением оси второго порядка вдоль кристаллографического направления b, т.е. перпендикулярно слоям. Обнаружены возбуждения, соответствующие низкоэнергетическим электронным переходам между уровнями основного мультиплета <^>6H15/2 иона Dy<^>3+, расщепленного в кристаллическомполе с симметрией C2. В области первого возбужденного крамерсового дублета иона Dy<^>3+ в кристалле KDy(MoO4)2 в спектре рассеяния вместо одной линии (18,3 см<^>-1 (25 К)) выше температуры фазового перехода (14,5 К) при низких температурах наблюдаются 4 линии (16,5, 21,0, 24,9 и 29,1 см<^>-1 (2 К)).Это указывает на присутствие в низкотемпературной фазе четырех неэквивалентных ионов диспрозия.
| | 5. |
Песчанский А. В.
Рамановское рассеяние света в мультиферроике SmFe3(BO3)4 [Електронний ресурс] / А. В. Песчанский, В. И. Фомин, И. А. Гудим // Физика низких температур. - 2016. - Т. 42, № 6. - С. 607-618. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PhNT_2016_42_6_10
Исследован спектр рамановского рассеяния света в монокристалле SmFe3(BO3)4 в области частот 3 - 1500 см<^>-1 в интервале температур 10 - 300 K. Обнаружены все предсказываемые теоретико-групповым анализом A1 и E фононные моды для кристалла данной симметрии. Определено значение расщепления между LO и TO компонентами полярных E-фононов. При переходе в магнитоупорядоченное состояние обнаружено аномальное поведение интенсивности линии, соответствующей A1 колебательной моде. Показано, что при низкой температуре спектр двухмагнонных возбуждений имеет сложную форму и наблюдается как с недиагональными, так и с диагональными компонентами тензора рассеяния. Такая сложная форма отображает особенности в плотности состояний магнонных ветвей. Оценка энергии магнонов Em на границе зоны Бриллюэна составляет ~ 47 см<^>-1. Исследованы структура основного мультиплета <^>6H5/2 иона Sm<^>+3 в парамагнитном и антиферромагнитном состояниях и влияние на него магнитного фазового перехода. Обнаружено электрон-фононное взаимодействие для электронного возбуждения 225 см<^>-1.
| | 6. |
Песчанский А. В.
Сравнение рамановского рассеяния в неполимеризованных и фотополимеризованных фуллереновых пленках в диапазоне температур 5–300 К [Електронний ресурс] / А. В. Песчанский, А. Ю. Гламазда, А. М. Плохотниченко, В. А. Карачевцев // Физика низких температур. - 2016. - Т. 42, № 12. - С. 1462-1470. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PhNT_2016_42_12_14
Исследованы спектры рамановского рассеяния света неполимеризованной и фотополимеризованной фуллереновых пленок в области Ag(2) моды (диапазон энергий 1 380 - 1 500 см-1) при температурах от 5 до 300 К. Обнаружено, что кривая температурной зависимости энергии Ag(2) моды в неполимеризованной пленке C60 испытывает перегиб при прохождении ориентационного фазового перехода (ОФП). В отличие от неполимеризованной пленки энергия мономеров, димеров, линейных цепочек и тримеров фуллеренов в фотополимеризованной пленке монотонно возрастает при понижении температуры. Показано, что различие между энергией Ag(2) моды мономера в фотополимеризованной пленке и энергией Ag(2) моды неполимеризованного C60 возникает ниже температуры стуктурного фазового перехода TC. Это различие обусловлено проявлением ОФП в неполимеризованной пленке, в то время как в полимеризованной пленке этот переход отсутствует. Выявлено, что температура ОФП для неполимеризованной пленки (TC ~ 235 К) смещена в область более низких температур по сравнению с монокристаллом. Предполагается, что такое смещение температуры перехода связано с влиянием подложки на свойства пленки, а также возможной интеркаляцией атмосферного O2 или N2 в октаэдрические пустоты фуллерита.
| | 7. |
Песчанский А. В.
Исследование структурного фазового перехода в монокристалле KDy(MoO4)2 методом рамановского рассеяния света [Електронний ресурс] / А. В. Песчанский // Физика низких температур. - 2017. - Т. 43, № 11. - С. 1647-1656. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PhNT_2017_43_11_15
Исследован спектр рамановского рассеяния света в монокристалле KDy(WO4)2 в области частот 3 - 950 см<^>-1 при температурах 2, 5, 25, 80 и 300 К. Обнаружены все 36 предсказываемых теоретико-групповым анализом колебательных возбуждений для высокотемпературной фазы и определена их симметрия. Температурное поведение спектров рассеяния свидетельствует о сохранении моноклинной симметрии кристалла при фазовом переходе. Обнаружены низкоэнергетические электронные переходы между уровнями основного мультиплета <^>6H15/2 иона Dy<^>3+, расщепленного в кристаллическом поле с симметрией <$EC sub 2>. В области первого возбужденного крамерсовского дублета иона Dy<^>3+ в кристалле KDy(WO4)2 в спектре рассеяния наблюдаются две линии (11,0 и 13,6 см<^>-1 (25 К)) выше температуры фазового перехода (6,38 К), а при низких температурах - четыре линии (9,0; 16,2; 16,6 и 18,6 см<^>-1 (2 К)). Это указывает на присутствие в низкотемпературной фазе четырех неэквивалентных ионов диспрозия. Обнаружение трех дополнительных фононных линий в низкотемпературной фазе при 2 К (41,5; 76,7; 182,3 см<^>-1) также подтверждает удвоение примитивной ячейки при фазовом переходе. Значительная трансформация спектра рассеяния в области первого возбужденного крамерсовcкого дублета иона Dy<^>3+ в кристалле KDy(WO4)2 во внешнем магнитном поле вдоль оси a моноклинной ячейки указывает на присутствие индуцированного магнитным полем фазового перехода.Исследован спектр рамановского рассеяния света в монокристалле KDy(MoO4)2 в области частот 3 - 1000 см<^>-1 и диапазоне температур от 2 до 300 К, включающем температуру структурного фазового перехода типа кооперативного эффекта Яна - Теллера (TC ~ 14,5 К). При переходе в низкотемпературную фазу (НТФ) обнаружено появление ряда дополнительных фононных линий, соответствующих модам Ag, B1g, B2g, B3g, что указывает на удвоение примитивной ячейки при фазовом переходе. На основании анализа симметрии фононных мод сделан вывод, что симметрия НТФ предпочтительно моноклинная с сохранением оси второго порядка вдоль кристаллографического направления b, т.е. перпендикулярно слоям. Обнаружены возбуждения, соответствующие низкоэнергетическим электронным переходам между уровнями основного мультиплета <^>6H15/2 иона Dy<^>3+, расщепленного в кристаллическомполе с симметрией C2. В области первого возбужденного крамерсового дублета иона Dy<^>3+ в кристалле KDy(MoO4)2 в спектре рассеяния вместо одной линии (18,3 см<^>-1 (25 К)) выше температуры фазового перехода (14,5 К) при низких температурах наблюдаются 4 линии (16,5, 21,0, 24,9 и 29,1 см<^>-1 (2 К)).Это указывает на присутствие в низкотемпературной фазе четырех неэквивалентных ионов диспрозия.
| | 8. |
Песчанский А. В.
Исследование особенностей низкоэнергетических электронных возбуждений иона тербия в кристалле KTb(WO4)2 методом рамановского рассеяния света [Електронний ресурс] / А. В. Песчанский, В. И. Фомин, А. В. Еременко // Физика низких температур. - 2012. - Т. 38, № 6. - С. 616-626. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PhNT_2012_38_6_7
Исследован спектр рамановского рассеяния света в монокристалле KTb(WO4)2 в области частот 3 - 950 см<^>-1 при температуре 5 К. Обнаружены все компоненты основного мультиплета <^>7F6 иона Tb<^>3+, расщепленного в кристаллическом поле с симметрией C2. Установлено, что первый возбужденный электронный квазидублет состоит из двух синглетных уровней с разной симметрией и отделен щелью ~75 см<^>-1 от основного квазидублета. Исследовано поведение всех экспериментально обнаруженных уровней во внешнем магнитном поле <$E bold roman H~symbol <94>~C sub 2> и <$E bold roman H || C sub 2>. Определены факторы спектроскопического расщепления для основного и возбужденных уровней иона тербия в кристалле KTb(WO4)2. Результаты исследований подтверждают, что при низких температурах реализуется случай изинговской анизотропии и исследуемый магнетик можно считать системой двухуровневых магнитных ионов.
| | 9. |
Песчанский А. В.
Рамановское рассеяние в неполимеризованной и фотополимеризованных С60 пленках при 5 К [Електронний ресурс] / А. В. Песчанский, А. Ю. Гламазда, В. И. Фомин, В. А. Карачевцев // Физика низких температур. - 2012. - Т. 38, № 9. - С. 1077-1087. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PhNT_2012_38_9_11
Исследованы спектры рамановского рассеяния света в неполимеризованной (НПП) и фотополимеризованных (с различной степенью полимеризации) пленках (ФПП) C60 при 5 K в интервале частот 250 - 1590 см<^>-1. Для НПП обнаружено расщепление линий, соответствующих Ag и Hg колебательным модам свободной молекулы C60, которое возникает за счет кристаллического поля низкотемпературной фазы. В рамановских спектрах ФПП фуллерена при низких температурах отчетливо наблюдаются линии, соответствующие Ag(2)-колебаниям мономеров, димеров и линейных цепочек. На основании анализа спектров ФПП с различной степенью полимеризации (~ 45, ~ 85, ~ 95 %) прослежена эволюция спектра в области частот внутримолекулярных мод фуллерена при варьировании степени полимеризации. Показано, что в пленках с высокой степенью фотополимеризации (~ 85, ~ 95 %) преобладают линейные цепочки полимеров, а в пленке с меньшей полимеризацией (~ 45 %) преобладают димеры. При возрастании степени полимеризации обнаружено значительное увеличение частоты (~ 2,8 см<^>-1) линии, соответствующей Ag(2)-моде мономера фуллерена, которое обусловлено изменением его окружения при переходе от НПП к ФПП. При этом для линий, соответствующих фотополимеру фуллерена, подобное смещение не наблюдалось.
| | 10. |
Песчанский А. В.
Рамановское рассеяние света при структурном и магнитном фазовых переходах в ферроборате тербия [Електронний ресурс] / А. В. Песчанский, А. В. Еременко, В. И. Фомин, Л. Н. Безматерных, И. А. Гудим // Физика низких температур. - 2014. - Т. 40, № 2. - С. 219-220. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PhNT_2014_40_2_13
В интервале температур 2 - 300 К в области частот 3 - 500 см<^>-1 исследован спектр рамановского рассеяния света в монокристалле TbFe3(BO3)4. Обнаружены дополнительные, к ранее известным, фононные линии в высокотемпературной и низкотемпературной фазах. Наблюдение этих линий в высокотемпературной фазе связано с расщеплением на LO и TO компоненты полярных фононов. Присутствие дополнительных линий в низкотемпературной фазе является следствием как понижения симметрии кристалла при фазовом переходе, так и увеличения объема примитивной ячейки. В магнитоупорядоченной фазе обнаружено смещение в высокоэнергетическую область частот ряда фононных линий при приложении внешнего магнитного поля вдоль оси третьего порядка. Исследован спектр двухмагнонного рамановского рассеяния. Показано, что при низкой температуре двухмагнонная полоса имеет сложную форму, которая отражает особенности в плотности состояний магнонных ветвей. Определена энергия магнонов на границе зоны Бриллюэна.Досліджено температурну еволюцію спектрів раманівського розсіювання світла в монокристалі LiNiPO4 в області 2 - 25 K, яка включає фазовий перехід у магнітовпорядкований стан. Вперше в раманівських спектрах зроблено поділ магнітного внеску на одно- та двомагнонні збудження за 2 K. Значення енергій виявлених одномагнонних збуджень добре узгоджується з даними, раніше отриманими зі спектрів пропускання в близькій ІЧ області. Форма смуги двомагнонного розсіювання добре узгоджується з літературними розрахунковими даними для щільності двомагнонних станів. Виявлено зміщення деяких фононних ліній у разі переходу в магнітовпорядкований стан, що вказує на значну магнон-фононну взаємодію. Виявлено зміну інтенсивностей спектрів розсіювання нижче TN залежно від поляризації світла, що падає. Вважається, що даний ефект пов'язано зі зміщенням смуг поглинання іона Ni<^>2+ у разі магнітного впорядкування в області лінії збудження 532 нм. Це вказує на істотну взаємодію електронної та магнітної підсистем у кристалі, що вивчається.Досліджено температурну еволюцію спектрів раманівського розсіювання світла в монокристалі LiNiPO4 в області 2 - 25 K, яка включає фазовий перехід у магнітовпорядкований стан. Вперше в раманівських спектрах зроблено поділ магнітного внеску на одно- та двомагнонні збудження за 2 K. Значення енергій виявлених одномагнонних збуджень добре узгоджується з даними, раніше отриманими зі спектрів пропускання в близькій ІЧ області. Форма смуги двомагнонного розсіювання добре узгоджується з літературними розрахунковими даними для щільності двомагнонних станів. Виявлено зміщення деяких фононних ліній у разі переходу в магнітовпорядкований стан, що вказує на значну магнон-фононну взаємодію. Виявлено зміну інтенсивностей спектрів розсіювання нижче TN залежно від поляризації світла, що падає. Вважається, що даний ефект пов'язано зі зміщенням смуг поглинання іона Ni<^>2+ у разі магнітного впорядкування в області лінії збудження 532 нм. Це вказує на істотну взаємодію електронної та магнітної підсистем у кристалі, що вивчається.
| | 11. |
Песчанский А. В.
Рамановское исследование магнитного фазового перехода в монокристалле MnPS3 [Електронний ресурс] / А. В. Песчанский, Т. Я. Бабука, К. Е. Глухов, М. Маковска-Янусик, С. Л. Гнатченко, Ю. М. Высочанский // Фізика низьких температур. - 2019. - Т. 45, № 10. - С. 1268-1279. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PhNT_2019_45_10_8
Спектри раманівського розсіяння у монокристалі MnPS3 було досліджено у діапазоні частот 5 - 1200 см<^>-1 та в області температур 5 - 295 К. Вперше для MnPS3 представлено дослідження низькотемпературних поляризованих раманівських спектрів у магнітовпорядкованій фазі. Виявлено енергетичне розщеплення між деякими з Ag- та Bg-мод, які раніш вважались енергетично еквівалентними у кристалах цього сімейства. Обговорено природу додаткових фононних ліній, що спостерігаються в спектрах раманівського розсіяння. Встановлено, що при низьких температурах спектр магнітного розсіяння має складну форму, яка пов'язана з присутністю як двомагнонної, так і фонон-магнонної смуги. Коливальні властивості кристала MnPS3 розраховувалися з урахуванням наближення LDA з дисперсійною корекцією DFT-D (OBS), яку реалізовано у пакеті CASTEP. Розрахунок фононних дисперсійних кривих та повних, а також парціальних густин фононних станів проводився в антиферомагнітній фазі кристала MnPS3. Одержані результати розрахунків добре корелюють з експериментальними спектрами раманівського розсіяння.Спектри раманівського розсіяння у монокристалі MnPS3 було досліджено у діапазоні частот 5 - 1200 см<^>-1 та в області температур 5 - 295 К. Вперше для MnPS3 представлено дослідження низькотемпературних поляризованих раманівських спектрів у магнітовпорядкованій фазі. Виявлено енергетичне розщеплення між деякими з Ag- та Bg-мод, які раніш вважались енергетично еквівалентними у кристалах цього сімейства. Обговорено природу додаткових фононних ліній, що спостерігаються в спектрах раманівського розсіяння. Встановлено, що при низьких температурах спектр магнітного розсіяння має складну форму, яка пов'язана з присутністю як двомагнонної, так і фонон-магнонної смуги. Коливальні властивості кристала MnPS3 розраховувалися з урахуванням наближення LDA з дисперсійною корекцією DFT-D (OBS), яку реалізовано у пакеті CASTEP. Розрахунок фононних дисперсійних кривих та повних, а також парціальних густин фононних станів проводився в антиферомагнітній фазі кристала MnPS3. Одержані результати розрахунків добре корелюють з експериментальними спектрами раманівського розсіяння.
| | 12. |
Песчанский А. В.
Рамановское рассеяние света при магнитном фазовом переходе в монокристалле LiNiPO4 [Електронний ресурс] / А. В. Песчанский // Фізика низьких температур. - 2020. - Т. 46, Вип. 6. - С. 742-750. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PhNT_2020_46_6_12
В интервале температур 2 - 300 К в области частот 3 - 500 см<^>-1 исследован спектр рамановского рассеяния света в монокристалле TbFe3(BO3)4. Обнаружены дополнительные, к ранее известным, фононные линии в высокотемпературной и низкотемпературной фазах. Наблюдение этих линий в высокотемпературной фазе связано с расщеплением на LO и TO компоненты полярных фононов. Присутствие дополнительных линий в низкотемпературной фазе является следствием как понижения симметрии кристалла при фазовом переходе, так и увеличения объема примитивной ячейки. В магнитоупорядоченной фазе обнаружено смещение в высокоэнергетическую область частот ряда фононных линий при приложении внешнего магнитного поля вдоль оси третьего порядка. Исследован спектр двухмагнонного рамановского рассеяния. Показано, что при низкой температуре двухмагнонная полоса имеет сложную форму, которая отражает особенности в плотности состояний магнонных ветвей. Определена энергия магнонов на границе зоны Бриллюэна.Досліджено температурну еволюцію спектрів раманівського розсіювання світла в монокристалі LiNiPO4 в області 2 - 25 K, яка включає фазовий перехід у магнітовпорядкований стан. Вперше в раманівських спектрах зроблено поділ магнітного внеску на одно- та двомагнонні збудження за 2 K. Значення енергій виявлених одномагнонних збуджень добре узгоджується з даними, раніше отриманими зі спектрів пропускання в близькій ІЧ області. Форма смуги двомагнонного розсіювання добре узгоджується з літературними розрахунковими даними для щільності двомагнонних станів. Виявлено зміщення деяких фононних ліній у разі переходу в магнітовпорядкований стан, що вказує на значну магнон-фононну взаємодію. Виявлено зміну інтенсивностей спектрів розсіювання нижче TN залежно від поляризації світла, що падає. Вважається, що даний ефект пов'язано зі зміщенням смуг поглинання іона Ni<^>2+ у разі магнітного впорядкування в області лінії збудження 532 нм. Це вказує на істотну взаємодію електронної та магнітної підсистем у кристалі, що вивчається.Досліджено температурну еволюцію спектрів раманівського розсіювання світла в монокристалі LiNiPO4 в області 2 - 25 K, яка включає фазовий перехід у магнітовпорядкований стан. Вперше в раманівських спектрах зроблено поділ магнітного внеску на одно- та двомагнонні збудження за 2 K. Значення енергій виявлених одномагнонних збуджень добре узгоджується з даними, раніше отриманими зі спектрів пропускання в близькій ІЧ області. Форма смуги двомагнонного розсіювання добре узгоджується з літературними розрахунковими даними для щільності двомагнонних станів. Виявлено зміщення деяких фононних ліній у разі переходу в магнітовпорядкований стан, що вказує на значну магнон-фононну взаємодію. Виявлено зміну інтенсивностей спектрів розсіювання нижче TN залежно від поляризації світла, що падає. Вважається, що даний ефект пов'язано зі зміщенням смуг поглинання іона Ni<^>2+ у разі магнітного впорядкування в області лінії збудження 532 нм. Це вказує на істотну взаємодію електронної та магнітної підсистем у кристалі, що вивчається.
|
|
|
Простий
Розширений
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
Пам`ятка користувача